Закон №1914, починаючи з 01.012022, наділив податкові органи можливістю застосовувати тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента – боржника за межі України як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄСВ.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, (надалі – ПКУ), відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, НП(С)БО в державному секторі та складання фінансової звітності.
Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних (ПН) надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Міністерством фінансів України наказом від 12.01.2022 № 7 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань обліку платників податків.
ДПС України у листі від 10.01.2022 № 227/7/99-00-21-03-02-07 роз’яснила особливості застосування положень ПКУ з урахуванням внесених змін Законом України від 30 листопада 2021року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
