Ярослава Дуброва, консультантка з публічних закупівель, пояснює, які методи захисту в суді справді дієві, а які ні. А також вбереже членів тендерного комітету від помилок в аналогічних ситуаціях.
Закон наразі передбачає персональну відповідальність службових (посадових) осіб, уповноваженої особи замовника за порушення законодавства про закупівлі. Тож якщо порушення допустили саме ви — муситимете за нього відповідати.
А чи може та чи має нести відповідальність закупівельник, якщо порушення фактично є, але його вини в цьому порушенні немає? Як на практиці суди застосовують поняття «персональна відповідальність»?
Розглянемо три приклади із судових справ про притягнення до адмінвідповідальності закупівельників.
Протокол тендерного комітету – це документ, яким оформлюють рішення, прийняті на засіданні тендерного комітету. З’ясуємо, як правильно його скласти.
Усі бюджетні установи мусять проводити публічні закупівлі в електронній системі. Правове поле для цього встановлює Закон про публічні закупівлі. За його нормами замовники для проведення процедур закупівель можуть створити тендерний комітет. Як це зробити?
Як і решта працівників установи, члени тендерного комітету зібралися у відпустку. Що поробиш – справа буденна. От тільки тепер голова тендерного комітету має подбати про те, аби така відпустка не вплинула на проведення установою закупівель. Як правильно організувати роботу членів тендерного комітету, зараз і розповімо.
Тендерний комітет ухвалює свої рішення колегіально. Тобто всі його члени, які прийшли на засідання тендерного комітету, беруть участь у голосуванні. Передбачає закон і можливість відмовитися від голосування. А що чекатиме на члена, який не лише відмовився голосувати, але й покинув засідання?